Біблійна основа віри в Пресвяту Трійцю

Welcome to the world of language jobs!

Portal for Language Professionals and their Clients. 39,000+ Freelance Translators. 7,000+ Translation Agencies.

Home

Database of Translation Agencies

Database of Translators

Become a Member!

Submit Your Article

Hire Translators!

Menu

Біблійна основа віри в Пресвяту Трійцю

Католицький Оглядач

Біблійна основа віри в Пресвяту Трійцю ПИТАННЯ:

Чи не є проявом багатобожжя віра в Трійцю, тим більше що такого слова в Біблії немає?

ВІДПОВІДЬ:

Богоодкровенна істина про Пресвяту Трійцю була одним з джерел живої віри Церкви. Формулювання, що відносяться до Триєдиного Бога, зустрічаються вже в апостольських писаннях, як свідчить вітання, яке перейшло в євхаристійну літургію: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога Отця, і спільність Святого Духа нехай буде зі всіма вами» (2 Кор 13, 13).

Протягом перших століть свого існування Церква прагнула більш детально сформулювати свою тринітарну віру як для того, щоб поглибити своє власне віророзуміння, так і для того, щоб захистити віру від помилок, які її спотворювали. Саме таким чином з'явилися певні терміни, що пояснюють біблійні поняття. Це було справою древніх вселенських соборів і плодом богословських праць Отців Церкви, підтримуваних почуттям віри християнського народу.

Для того щоб сформулювати догмат про Трійцю, Церква повинна була розробити відповідну термінологію за допомогою понять філософського походження: «сутність», «особа» або «іпостась» і т.п .. Це не означає, що вона підкорила віру людському розумінню, але вона надала новий, нечуваний сенс цим термінам, покликаних відтепер означати також незбагненну таємницю, яка далеко виходить за межі всього, що ми можемо собі уявити за людською міркою. Церква вживає вислів «сутність» (іноді те ж саме передається за допомогою слів «істота» або «природа»), розуміючи під ним Боже буття в його єдності: термін «особа» або «іпостась» позначає Отця, Сина і Святого Духа в їх реальній відмінності один від одного; термін «співвідношення» - щоб вказати, що ця різниця полягає в їх взаємному співвідношенні.

Трійця єдина. Ми не сповідуємо трьох богів, але єдиного Бога в трьох особах: «Трійцю єдиносущну». Божественні Особи не поділяють між собою єдину Божественність, але кожне з Них є Бог в цілому: Отець є те саме, що Син, Син той же, що Отець, Син і Отець той же, що Дух Святий, тобто єдиний Бог по природі. Кожна з трьох Осіб є ця реальність, тобто Божественна сутність, істота або єство.

Говорячи про Трійцю, ми маємо на увазі, що Бог один, але в трьох Особах: Отець, Син і Святий Дух. Про те, що Бог є в трьох Особах, ми знаємо тільки тому, що Він сам нам це відкрив. Якби Він цього нам не відкрив, то людина своїми силами ніколи б не змогла додуматися до цієї реальності, яка перевершує здатності її розуму.
У Новому Завіті є чимало місць, де більш-менш явно йдеться про Трійцю. Найвідоміший з цих уривків - це кінець Євангелія від Матея: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа».

Жалюгідну спробу пояснити, що таке Трійця, можна зробити, відштовхуючись від прологу Євангелія від Івана: «На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог». У грецькій мові тут вжито слово «Логос», що означає думка. Думка Бога так само велика, як і Сам Бог. Він досконало знає Самого Себе і все, що може від Нього походити. Можна сказати, що Бог мислить реальність, яка так само велика, як і Він сам.

З нами ж цього не відбувається: знання, яке є у нас про самих себе, про нашу сутність, про наше минуле, сьогодення і майбутнє, нескінченно мале в порівнянні з тим, чим ми є. Наша думка не така величнаа, як ми самі. Так що ми можемо сказати, що наша думка - це породження нашого розуму.

Бог же породжує в Своєму розумі досконалий образ Самого Себе. І образ цей - однієї суті з Ним самим і є тією ж самою реальністю. Це - друга Особа Пресвятої Трійці: Син. Син, Логос, - це думка Бога. Ісус - це Слово, що стало плоттю.

У Символі віри ми стверджуємо, що Ісус Христос - це Бог від Бога, світло від світла, Бог істинний від Бога істинного, народжений, нестворений, єдиносущний Отцю.

Те, що ми сказали про думки Бога, можна сказати і про Його любов. Любов Бога велика настільки, наскільки великий Він сам. Любов Бога велика настільки, наскільки велике Його благо. Тому Любов Бога, яку ми називаємо Святим Духом, - це та ж сама Божественна сутність, вона не інший Бог, але вона так само велика, як Отець і Син. Ось - третя Особа Пресвятої Трійці. Святий Дух в лоні Трійці - це Любов: та любов, якою Отець любить Сина, а Син любить Отця.

Які ж взаємини між трьома Особами в Трійці? Три Особи - або Іпостасі - це один-єдиний Бог. Жодна з Осіб ні вище, ні нижче іншої. Вони розрізняються між собою тільки відносинами: породжує (Отець) - породжений (Син), що видихається (Святий Дух) і видихає (Отець і Син).

Звичайно, все сказане - повторюємо - лише натяк на спробу якось пояснити Трійцю і зрозуміти цю неосяжну реальність, що багаторазово перевершує наші розумові здібності. Всім відомий епізод, що стався з Блаженним Августином на узбережжі Остії: Августин прогулювався по берегу моря, розмірковуючи про таємниці Пресвятої Трійці, і побачив хлопчика, який вирив ямку в піску і переливав туди воду, зачерпуючи її черепашкою з моря. Блаженний Августин запитав, навіщо він це робить. Хлопчик йому відповів: «Я хочу вичерпати все море в цю ямку!».

Августин посміхнувся і сказав, що це неможливо. На що хлопчик відповів: «А як же ти своїм розумом намагаєшся вичерпати невичерпну таємницю Господню?».

Вирита в піску ямка - це наша голова, наші розумові здібності.

Таким чином, термін «Трійця», не будучи в вузькому сенсі біблійним, був створений для того, щоб укласти цю неосяжну, незбагненну реальність в рамки, можливі для нашого обмеженого розуміння. Хоча в Біблії не присутнє слово «Трійця», в ній, згідно вищесказаного, є всі елементи, що підтверджують реальність, укладену в слові «Трійця». Не треба забувати, що Біблія - це не звід доктрини, а Божественне Одкровення, яке лягло в основу християнської доктрини, яка розкриває це Одкровення протягом століть під впливом Святого Духа, Який веде Церкву до повноти пізнання Бога.

Таким чином, головне - не слово «Трійця», а сенс, який ми вкладаємо в вираз «Пресвята Трійця», що традиційно використовується для передачі основоположної істини нашої віри.

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у серпні 2020 р.

Читайте також інші статті українською

Submit your article!