Нецензурна лексика
Католицький Оглядач
 Питання: Чи гріх використовувати нецензурну лексику? І чи гріх мовчати в компанії, де її зазвичай використовують? Чи не буде це непослухом заповіді про братське напоумлення?
Відповідь: Нецензурні слова завжди несуть у собі відтінок приниження і зневаги, а якщо вони стосуються людини чи її дій, тоді вони є образою. Коли нецензурна лексика використовується в суміші із звичайними словами в повсякденній мові, вона свідчить про психологічну і вербальну фіксацію на деяких аспектах фізіології, які, безумовно, не роблять мову піднесеною і не свідчать про те, що людська особистість перевищує свої матеріальні аспекти. Таким чином людина нехтує своїм трансцендентним виміром. «Із надлишку серця промовляють уста»,- говорить Господь в євангелії від Матея. Мова, приправлена вульгарними висловами, показує всім оточуючим чим наповнені наші думки. Тому непристойності та вульгарності витікають з уст тих, в кого ними наповнене серце.
Нецензурна лексика в устах того, хто вірить в Христа, означає, що він не черпає сказане від животворящого джерела, яким є Ісус Христос. Апостол Павло говорить: «Розпуста й усяка нечистота та захланність щоб і не згадувалися між вами, як це й личить святим. Так само безсоромність чи балачки безглузді й порожні жарти, - воно бо непристойне» (Еф. 5,3-4).
Зазвичай лихослів’я відноситься до повсякденних гріхів. Воно є образою Бога, бо принижує деякі аспекти людської природи, створеної Богом і необхідної для життя людини. Тому нецензурна лексика повинна бути викорінена з уст християнина.
Та як поводити себе в компанії, де нецензурна лексика і матюки є звичною справою? Тут слід діяти з розсудливістю, яка виключає гріх. Нагадаємо, що в католицькому моральному богослів’ї заповіді поділяються на стверджувальні і заперечувальні. Стверджувальні наказують ті чи інші дії, а заперечувальні – забороняють. Так от, заперечувальні заповіді зобов’язують завжди, в будь-який момент, незалежно від обставин. Наприклад, «не чини перелюб». Стверджувальні заповіді зобов’язують, але не в кожен момент життя; вони потребують оцінювання обставин і доцільності. Не у всіх випадках недотримання цих заповідей буде вважатись невиконанням боргу. «А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч»,- навчає Ісус Христос в євангелії від Матея. Тут ідеться про стверджувальну заповідь братського напоумлення, яка не зобов’язує в будь-який момент. В даному випадку, коли ми перебуваємо в компанії, де рясно використовують нецензурні слова, не завжди буде доречно робити зауваження, а деколи простіше не слухати вульгарності. Найкращим християнським свідченням буде утримання від такої лексики.
Порівняймо цю ситуацію з іншою, коли ми опиняємось в компанії людей, котрі не моляться перед споживанням їжі. В таких випадках також можуть бути різні обставини. Наприклад, якщо йдеться про наших друзів з парафії, то в такій ситуації доречно запропонувати всім помолитись перед їжею. Якщо ж ми знаємо, що ці люди невоцерковлені чи навіть ворожі до Церкви, тоді слід поводити себе розсудливо, щоб уникнути конфліктних чи провокативних ситуацій. Тоді можна зробити знак хреста непомітно для оточуючих, на чолі чи на грудях.
За матеріалами: Vatican News
Джерело: http://catholicnews.org.ua/
Опубліковано у серпні 2022 р.
Читайте також інші статті українською
Submit
your article!
Read
more articles - Free!
Need
translation jobs? Click here!
Translation
agencies are welcome to register here - Free!
Freelance
translators are welcome to register here - Free!
Subscribe
to TranslationDirectory.com newsletter - Free!
Take
part in TranslationDirectory.com poll - your voice counts!
|
