Чому в різних ситуаціях ми молимося до різних святих?

Welcome to the world of language jobs!

Portal for Language Professionals and their Clients. 39,000+ Freelance Translators. 7,000+ Translation Agencies.

Home

Database of Translation Agencies

Database of Translators

Become a Member!

Submit Your Article

Hire Translators!

Menu

Чому в різних ситуаціях ми молимося до різних святих?

Католицький Оглядач

Чому в різних ситуаціях ми молимося до різних святих? ПИТАННЯ:

Католицька Церква багата на святих. У різних випадках пропонується молитися до певного святого, який неодмінно допоможе в кожному конкретному випадку. А як склалася така закономірність? Чому св. Антоній «допомагає» знайти загублену річ? До речі, дуже добре з цим справляється! Зверталася багато разів.

ВІДПОВІДЬ:

Зазвичай святі вважаються небесними покровителями в рамках того служіння, яке вони самі здійснювали під час земного життя. Церква «довіряє» святим покровителям ті чи інші сфери нашого життя. Наприклад, святий Тома Аквінський є покровителем богословів, святий Лука - лікарів, святі Косма і Даміан - фармацевтів, святий Франциск Сальський - журналістів, святий Іван Боско - молоді. Святий Луїджі Гонзага клопоче в тому, що стосується здорового розуму, свята Рита - в безнадійних випадках. До святого Антонія Падуанського звертаються не тільки в пошуках втрачених речей, але і в разі жіночого безпліддя.

Шанування святого Антонія як помічника в пошуках загубленої речі сходить до народного коріння, але воно також пов'язане з молитвою "Si quaeris miracula", відомої під спрощеною назвою «sequeri» - «секвері». Ця молитва - не що інше, як латинський респонсорій свята святого Антонія Падуанського. Склалася традиція вимовляти його, щоб знайти втрачені речі. Автор респонсорія - Юліан Спірійській. Він написав його в 1233 році для того, що тоді називалося «ритмічним оффіцієм», а сьогодні ми називаємо Літургією годин. Її текст починається зі слів «Si qu?ris»: якщо молиш.

До святого Антонія Падуанського звертаються також люди, які почуваються втраченими і шукають чуда віднайдення самих себе.

Як же і чому склалася закономірність «довіряти» тому чи іншому святому різні аспекти нашого життя?

Як пише святий апостол Павло в Першому посланні до Коринтян, святі володіють різною величчю: «Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; бо зоря від зорі відрізняється славою"(15,41). Зрозуміло, нам нічого не відомо про велич того чи іншого святого, крім Пресвятої Діви Марії і Святого Йосифа. Головне в шануванні святих - не просити у них дива, а, молячись, наслідувати їхні чесноти. Межує з марновірством впевненість (яка часто навіть переходить в претензію), що той чи інший святий обов'язково виконає якесь наше конкретне прохання. Молячись, ми входимо в більш близьке спілкування зі святими і просимо насамперед клопотати перед Богом про наше навернення, про набуття тих чеснот, які здобули вони у своєму земному житті. І якщо ця молитва призводить до великх і маленьких чудес, то їх не слід сприймати як належне, як автоматичну «роздачу» милостей за молитву, але як великий дар, посланий нам Богом за заступництвом святих для того, щоб ми могли зростати духовно.

З приводу небесного заступництва святих Тереза Авільська писала, що вона сама вибрала заступником святого Йосипа, і пояснювала: «Судячи з усього, інших святих Бог сподобив допомагати нам в тих чи інших потребах, однак я випробувала на собі, що славний святий Йосип простягає своє заступництво на всі потреби. Тим самим Господь бажає пояснити нам що так само, як на землі Він підкорився йому як названному батькові, що має право розпоряджатися, і на небесах Він робить все, що той у нього не попросить. Це ж відчули на власному досвіді й інші люди, які за моєю порадою довірили себе його заступництву. Багато з них лише недавно стали його шанувальниками, випробувавши цю істину ...».

Іноді зв'язок, який існує між святими і категоріями, яким вони протегують, воістину дивовижний, але тим не менш в їх відношенні склалася багатовікова традиція. Святий Йосип Купертинський за життя вважався нездатним до навчання, був прийнятий в третій францисканський чин і займався чищенням хліва. Проявивши видатні духовні якості він все ж таки був висвячений на священника. Він також володів даром левітації. Тому його вшановують, як заступника студентів, що здають іспити, а також авіаторів і космонавтів.

Священномученик Лаврентій, покровитель торговців смаженим м'ясом, за переказами, був спалений живцем на решітці.

А ось порівняно недавній приклад «присвоєння» святому заступництва над земними реаліями. Покровителем Інтернету у навігаторів Всесвітньої мережі вважається святий Ізидор Севільський: іспанський єпископ-ерудит, який створив своєрідну «Вікіпедію» своєї епохи (він жив в VI столітті). Ця монументальна праця називається Etymologiae. Святий Ізидор хотів зібрати в ній назви, походження і тлумачення кожної відомої речі. Ізидор заглиблювався у вивчення будь-якої галузі знань, і йому не було рівних у володінні інформаційними технологіями того часу: такими технологіями тоді були письмо і читання. Ізидор був переконаний не тільки в необхідності знань, а й у важливості їх безкорисливого поширення (за відсутності законів про авторські права для цього не було особливих перешкод). Святий Ізидор був упевнений, що знання про природні явища може підняти людину до пізнання духовного, що шлях цього пізнання призведе від творіння до Творця.

Ізидор відрізнявся святістю життя, смиренням і великою пастирською любов'ю. Він заснував школи для навчання священників і прославився своїми творами і проповідями. Завдяки йому збереглися тексти античних і ранньохристиянських авторів, які інакше були б назавжди втрачені.

Проголошення святого Ізидора покровителем Всесвітньої павутини було, скоріше, народним, ніж «офіційним». Аж до 1973 року в Католицькій Церкві існувала досить складна процедура проголошення будь-якого святого небесним покровителем. Папа Павло VI спростив цей процес. По-перше, було скорочено кількість небесних покровителів різних помісних Церков з метою спрощення літургійного календаря, і там, де це можливо, зберігся один покровитель. Але головне, про що йдеться в документі Павла VI - названому Normae de patronis constituendis, - полягає в наступному: вибір святого покровителя - це справа тих, хто користується цим заступництвом, а значить, не тільки єпископи, а й народ - і перш за все він - покликаний висловлюватися, за допомогою відкритих консультацій, з приводу проголошення святого небесним покровителем тієї чи іншої категорії.

Католицький ресурс «Енциклопедія святих», ініціатива Італійської єпископської конференції, провів в 2002 і 2003 роках опитування серед програмістів і користувачів Інтернету в усьому світі. На першому етапі опитування на перше місце вийшов святий Альфонс Марія де Лігуорі, єпископ і Учитель Церкви, який постійно подорожував, всюди сповіщаючи Євангеліє. Не маючи можливості досягти всіх і вся, святий Альфонс, можна сказати, вийшов за межі часу і простору, зайнявшись апостольством пера. На другому місці в народному голосуванні фігурував святий архангел Гавриїл - до речі, небесний покровитель Радіо Ватикану. Архангел Гавриїл - комунікатор і провісник Божественного одкровення. Святий Ізидор на першому етапі голосування виявився на третьому місці, а за ним - святий Іван Боско, провісник нових форм апостольства в Церкві, святий Петро Регаладо (кінець 14 - початок 15 століття), який володів чудовим даром «віртуальності», з'являючись одночасно в двох різних місцях, і свята Текля Іконійська - в деяких місцях вона шанується як захисниця від вірусів, в пам'ять про заступництво під час чуми. Ще одним кандидатом був святий Максиміліан Кольбе, засновник «Міст Непорочної Діви», в яких використовувалися найпередовіші засоби комунікації. У 2003 році завершився останній етап «виборів» покровителя Інтернету. Голосування було міжнародним, в ньому взяли участь користувачі з 92 країн. На першому місці виявився блаженний Джакомо Альберіоне, засновник Товариства Святого Павла. У поясненні до голосування за цього блаженного як за покровителя Інтернету наводяться його слова: «Я знаю, яке зло можуть заподіяти деякі книги». Джакомо Альберіоне був апостолом соціальних комунікацій. За його словами, «апостольство робить гучномовцями Бога». Блаженний Джакомо Альберіоне, який помер в 1971 році, був одним з тих, хто першими в Церкві усвідомили важливість засобів масової комунікації для передачі Євангелія. Незважаючи на те, що блаженний Джакомо Альберіоне в 2003 році був обраний більшістю користувачів Інтернету, в даний час на сторінках Всесвітньої павутини як її небесний покровитель згадується саме святий Ізидор.

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у серпні 2020 р.

Читайте також інші статті українською

Submit your article!