Про першість святого Петра і про соборність
Католицький Оглядач
ПИТАННЯ:
Чи не суперечить вченню про першість апостола Петра подія з Діянь
апостолів, де написано, що апостоли і пресвітери послали Петра та Івана
до Самарії? Папа Франциск наголошує на синодальному вимірі Церкви. Як
це розуміти?
ВІДПОВІДЬ: «Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже,
апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра та Івана, – йдеться
в Діяннях апостолів (8,14). Згідно з тлумаченням Брюссельської Біблії,
самаряни, хоча й належали до тієї ж раси, що і юдеї, і сповідували ту
саму віру, все ж поклонялися Богові не в Єрусалимі, а на горі Гаризим.
Тому апостоли вирішили спільно, що в такій важливій справі, як утвердження
у вірі самарян, потрібна участь глави апостолів і його звичайного супутника.
В авторитетному коментарі Тлумачної Біблії православного богослова Лопухіна
стверджується, що «апостоли, які перебували в Єрусалимі і залишилися там
незважаючи на переслідування, почули, що Самарія увірувала. Цій вірі бракувало,
проте, важливого для того, щоб віруючі могли бути повноправними членами
тіла Церкви Христової: вони не прийняли при хрещенні Духа Святого – очевидно,
тому, що Филип, який хрестив їх, не мав як диякон апостольської влади,
щоб передати хрещеним Духа Святого. Виконати це апостоли посилають Петра
та Івана – двох верховних апостолів. Сонм апостолів тут, таким чином,
діє як одна збірна особа, приватні члени якої зовсім рівноправні, так
що навіть і верховніші з них не вважаються і не вважають себе вищими усього
сонму і, навпаки, навіть беззаперечно виконують його доручення».
Ми бачимо, що в авторитетному для православних тлумаченні Біблії цей
уривок ніяк не представляється несумісним з першістю апостола Петра. Це
справді прояв соборності, або синодальності, притаманній Церкві.
Соборність, про яку не раз говорив Папа, або синодальність, – це насамперед
зібрання єпископів. У більш широкому сенсі цей термін вживається стосовно
всіх членів Церкви: кожний охрещений має свою відповідальність у церковному
спілкуванні. Проголошуючи віру Церкви і роз'яснюючи норми християнської
поведінки, єпископи наділені особливою місією. Згідно з Равеннським документом,
підписаним Змішаною комісією з богословського діалогу між Католицькою
Церквою і сукупністю православних Церков, соборний вимір Церкви розташовується
на трьох рівнях церковної єдності – місцевому, регіональному та вселенському.
Співвідношення між першістю і соборністю в Церкві є останнім часом одним
з основних предметів богословського діалогу між Католицькою та Православною
Церквами. Нещодавно на цю тему виступив у Кастель-Гандольфо кардинал Кох,
голова Папської Ради зі сприяння християнській єдності. Він сказав, зокрема:
Католицька Церква «повинна визнати, що у своєму житті та у своїх структурах
вона ще не досягла того рівня соборності, який є теологічно можливим і
необхідним», а з іншого боку, «православні Церкви можуть навчитися тому,
що першість, також у вселенському масштабі Церкви, не тільки можлива і
теологічно допустима, але і необхідна». «Успіх ймовірного синтезу між
першістю і соборністю, – наголосив кардинал, – залежатиме насамперед від
того, наскільки першість Римського Єпископа свідчитиме про першість послуху
Євангелію».
За матеріалами: Радіо Ватикан
Цю статтю було опубліковано на сайті "TrueChristianity.Info"
у березні 2014 р.
Джерело: "Католицький Оглядач"
Читайте також інші статті українською
Опубліковано на нашому сайті в вересні 2014 р.
Submit
your article!
Read
more articles - Free!
Need
translation jobs? Click here!
Translation
agencies are welcome to register here - Free!
Freelance
translators are welcome to register here - Free!
Subscribe
to TranslationDirectory.com newsletter - Free!
Take
part in TranslationDirectory.com poll - your voice counts!
|