Автор: Mirosław Rucki,
"Любіть одне одного!" 1/2011 → Аборт, контрацепція, in vitro
Колись фарисеї гостро критикували Ісуса за те, що Він зцілив в суботу чоловіка. На що Ісус відповів їм: «Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?» Вони ж мовчали (Євангелія від св. Марка 3,4). Сьогодні учнів Ісуса критикують за те, що не хочуть вбивати ненароджених дітей і вимагають шанування людського життя від моменту його зачаття до натуральної смерті.
Ситуація радикально змінилася. Якщо фарисеї доброї віри, прагнучи зберегти одну з Божих заповідей, відмовляли людям у милосерді, то сьогодні ігноруються усі заповіді Господні, для заспокоєння особистої жадоби грошей та влади. Не обманюймо себе: абортивна та контрацептивна індустрія обертається навколо великих грошей, від яких точно не відмовиться. Нажаль, ці гроші заплямовані кров’ю невинних жертв. Мене не дивує те, що всі, хто заробляє гроші на цих злодіяннях, не шкодує грошей на агресивні кампанії, які пропагують аборти, контрацепцію та евтаназію. Однак варто задуматись над тим, що звичайні люди, з яких намагаються витягнути гроші, охоче підтримують дану самогубну ідеологію. Їм здається, що вони вільні у своїх вчинках і ніхто не може їм заборонити чинити так чи інакше. Тим часом Ісус підказує нам зовсім інший принцип поведінки стосовно наших ближніх: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки» (Євангелія від св. Матвія 7, 12). Тому варто подивитись на усю цю дискусію з іншої сторони: чи я б хотів/хотіла, щоб мене абортовано? Після перегляду таких фільмів як «Німий крик» Бернарда Натансона , ще більше переконуюсь в тому, що жодна людина не хотіла б пережити те, що переживає немовля, яке вбивають в лоні матері, в тому місці, яке було запроектоване як безпечне укриття для маленької людини, яка тільки починає жити. Я не вірю в те, що знайшлась би яка-небудь нормальна людина, яка б захотіла пройти через все це. То чому так багато людей прагнуть заподіяти такої шкоди беззахисному немовляті, та ще й називають це «вільністю»? Чому тих, які захищають почате життя, публічно висміюють? Існує лише одне пояснення. Ісус сказав: «Світ мене ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі» (пор. Євангелія від св. Івана 7, 7). А потім звернувся до учнів: «Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше» (Євангелія від св. Івана 15, 20). Кожного, хто йде за Ісусом і вважає людське життя найвищою і беззаперечною цінністю, зненавидить світ, який чинить зло і зацікавлений в людському стражданні. Але ніхто, хто зберігає слова Ісуса, не може залишатися байдужим, дивлячись на царювання зла.
Натомість ключовою справою в нашому підході до людського життя є наша приналежність. Якщо ми є учнями Ісуса Христа то маємо бути вразливими на кривду заподіяну ближньому. Маємо ідентифікувати себе з кожним, хто страждає, так само як з ним ідентифікує себе Ісус. Маємо ставати на захист найслабших, так як це робив Ісус. А якщо нас через це критикуватимуть, осуджуватимуть або навіть будуть переслідувати, то отримаємо особливе благословення, згідно з обітницею, яку нам дав Ісус: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами» (Євангелія від св. Матвія 5, 11-12).
Нехай ці слова зазвучать як пересторога для тих, хто ніби вважає себе католиком, але є байдужим стосовно долі дітей, яких вбивають ще перед народженням. Може бути й так, що така постава стосовно абортів, або (не доведи Боже) їхнє схвалення, стане причиною, через яку Ісус не зможе благословити такій особі. Може бути й так, що на Божому суді Ісус скаже:
«Мене вбивали в лоні матері, а ти був байдужий» (пор.
Євангелія від св. Матвія 25, 41-46).
Намісник св. Петра Йоан Павло ІІ, писав: «Охорона і пропагування життя не являється чиєюсь монополією, але є завданням і відповідальністю усіх» (Evangelium vitae, 91). Кожен може приєднатися до справи охорони життя, більше того, той хто вважає себе за учня Ісуса Христа, повинен робити щось для захисту життя. Сьогоднішня ситуація є критичною, адже в усій Європі лише Польща є тією країною, де життя ненароджених захищено законом. Польща це єдина країна, яка відкинула нав’язане іншими урядами людиновбивче право на аборт без обмежень. Спочатку Гітлер впровадив для поляків проаборційний закон, а потім його підтримала, скерована з Москви, комуністична влада. Сьогодні у незалежній країні, ми повернулися до нормального стану, але нас атакують з усіх сторін, як останню вежу в якій можуть сховатися діти, яким загрожує аборт. Якщо ж піддамося, то перекреслимо майбутнє нашого народу.
Зауважте парадокс: кожна європейська країна бореться з демографічними проблемами і водночас майже в кожній країні можна вбити ненароджену дитину. В кожній країні бракує робочих рук, але право на евтаназію, яке було запропоноване людям під шляхетним гаслом «полегшення страждань» і в передових країнах починає охоплювати кожного, хто не дає собі раду в житті. Відкривається щораз більше закладів, які пропонують послуги вбивства кожному, хто хоче здійснити самогубство. Тобі вже не потрібно вішатись на дереві – можеш прийти до такої клініки, заплатити, а решту зроблять за тебе… Ось вам останнє досягнення «цивілізації смерті», перед яким остерігав багато років тому Йоан Павлo ІІ.
Як тільки людина відвертається від Бога то помирає духовно. А трохи згодом починає прямувати до фізичної згуби.
Ісус чекає, що ти зробиш рішучі кроки. Можеш взяти участь в організованих Маршах за Життя. Можеш прийняти духовне всиновлення. Можеш фінансово підтримати організації, які борються за право кожної людини на життя і гідну смерть. Можеш взяти участь в кожній товариській розмові, яка стосуватиметься аборту і запитати його прихильників чи їхня мама профінансувала б його для них.
Не бійся, якщо тебе засміють – Святий Дух обов’язково використає твої слова для того, щоб пробудити сумління, а тебе обдарує благословенням згідно з обітницею (Євангелія від св. Матвія 5, 11).
Однак ти не можеш дозволити собі на байдужість і жити так, ніби нічого не відбувається…
