Хто такі Камедули?

Welcome to the world of language jobs!

Portal for Language Professionals and their Clients. 39,000+ Freelance Translators. 7,000+ Translation Agencies.

Home

Database of Translation Agencies

Database of Translators

Become a Member!

Submit Your Article

Hire Translators!

Menu

Хто такі Камедули?

Католицький Оглядач

ПИТАННЯ: Хто такі Камедули?

ВІДПОВІДЬ: Камельдули (або камедули) - це монахи, які живуть за Статутом святого Бенедикта і зобов'язані своїм виникненням італійському монахові святому Ромуальду (бл. 952 - 1027).

Протягом свого життя цей святий мудро втілював дух бенедиктинського правила, ставлячи особливий акцент на усамітненні молитовного споглядання. Святий Ромуальд закликав до більшої простоти в монашому житті і до більш інтенсивного розважання. Він пристосував до цього деякі помешкання кіновітів і анахоретів, щоб відповісти на потреби душі і на поклик Святого Духа.

Святий Ромуальд передав новику Івану наступне просте правило:

«Перебувай в своїй келії, як в раю. Нехай весь світ буде позаду тебе, забудь його. Пильнуй за своїми думками, як хороший рибалка спостерігає за рибою. Шлях, по якому ти повинен слідувати, є в Псалмах, ніколи не залишай його. Якщо ти тільки що прийшов в монастир і, не дивлячись на свою добру волю, не можеш до кінця зрозуміти, що тобі потрібно, використовуй будь-яку можливість, щоб співати Псалми в своєму серці і розуміти їх своїм розумом. І якщо твій розум розсіюється, поки ти читаєш, не здавайся. Чим скоріш повернися і знову проникни розумом в слова. Усвідом насамперед, що ти стоїш перед Богом, і поводься так, як поводиться людина, що стоїть перед імператором. Спустош себе повністю (від туземних думок) і перебувай у очікуванні, задовольняючись Божою милістю, як пташеня, яке нічого не пробує і не їсть, крім того, що йому приносить мати».

Перший монастир, заснований святим Ромуальдом з благословення єпископа Теодальда з Ареццо, знаходився в місцевості, яка називалось «Поле мандол» ( «Кампо мандол») під назвою власника землі графа Мандола. Однак за іншими джерелами місцевість називалася «Кампо Амабілія» (що означає «привітна земля»). Саме від цієї назви походить сучасна Камальдолі, що позначає не тільки сам монастир, а й населений пункт в Тоскані.

У 1012 році, проїжджаючи через Апеннінський перевал, що з'єднує Тоскану і Романью, святий Ромуальд був зачарований дикою красою лісу в тих краях і вирішив заснувати там невеликий скит, що складається з п'яти келій. Роком заснування монастиря вважається 1024-й. Трохи нижче по схилу, в Фонтебоно, він заснував будинок для прийому подорожніх, де кілька ченців допомагали приїжджим і де робили перші кроки ті, хто відчував покликання до чернечого життя.

Камальдолійский скит вважається центром камальдолійского Чину, а назва «камальдулів» потім поширилася і на всі інші монастирі та місцевості, де вони були засновані. Розвиток ордену пов'язаний з буллою Папи Пасхалія «Gratias Deo» з 1113 року. Цей документ визнає і підтверджує єдність камальдолійскої конгрегації скитів і кіновій. Папа бере їх під своє заступництво.

Далі в історії ордену можна відзначити наступні дати: в 1212 році духовенство Мурано передає камальдолійцям церкву Святого Михайла на Острові, яка стає важливим центром духовного і культурного оновлення Венеціанської республіки. В кінці 13 століття головний пріор камальдолійців купує у Флоренції землі для заснування монастиря Санта-Марія-дельї-Анджелі, який, на жаль, був закритий за Наполеона і з тих пір не відновлений: тепер там розташовується університет Флоренції.

У 1472 році італійський мислитель Кристофоро Ландіна завершує свою монументальну працю «Disputationus camaldulensis», в якій наводяться диспути про значення споглядального життя в порівнянні з діяльним життям, що проходили в будинку прочан за участю глави Флорентійської республіки Лоренцо деі Медічі. Два роки по тому абат монастиря Святого Михайла в Мурано запропонував заснувати нову конгрегацію, що складається з декількох венеціанських кіновій: так в лоні Чину камальдолійців народжується конгрегація Святого Михайла в Мурано.

Потім Папи і державні діячі проводять неодноразову реорганізацію монастирів: вони воз'єднуються, створюються нові обителі. У 1529 році повністю відокремлюється від конгрегації камальдолійців Товариство Відлюдників Святого Ромуальда. У 1667 році Папа Климент IX остаточно розділяє чотири відлюдницькі камальдолійскі гілки, що склалися на той час. Так виникли Камальдолійскі відлюдники Тоскани, Конгрегація Монте-Корона, Пьемонтскі і Французька конгрегації.

У 1867 році камальдолійскі обителі закриваються владою, і тільки в 1935 році Папа Пій ХI створює єдину конгрегацію відлюдників Тоскани і камальдолійских кіновітів. Новий Чин тоді називався Камальдолійскі монахи-відлюдники, а зараз його назва - Камальдолійска конгрегація Чину Святого Бенедикта.

Сьогоднішній монастир Камальдолі, де почалася «пригода» ченців-камальдолійців, як і раніше є місцем пошуку Бога і, як на самому початку, складається з двох окремих, але єдиних між собою структур: скиту і кіновії. Монахи зберігають початкове покликання цього місця через молитву, братерське життя і працю. Їм вдалося зберегти камальдолійский дух навіть у моменти сильного тиску з боку держави.

Камальдолійский монастир знаходиться у відносно відокремленому місці, просякнутому історією. Але ченці живуть в ньому не як заручники якогось фантастичного минулого: мова йде про чоловіків, які живуть за Євангелієм всередині культури нашого часу і мають справу з усіма аспектами сучасної дійсності. Спільнота життя Камедулів знаходиться в гармонії з самотою. На перше місце у своєму житті вони ставлять синівську зустріч з Богом, яка проявляється в молитві згідно з традицією Святих Отців. Брати живуть як одна сім'я, разом здійснюють Христові таємниці і щодня розмірковують над Словом Божим. Громада для них - це сповіщення присутності Христа в Церкві і очікування Царства Небесного.

Ченці живуть зі своєї праці, згідно до настанов святого Бенедикта. Вони також виявляють традиційну гостинність, яка, згідно зі статутом, покликана бути не тільки проявом турботи про матеріальні потреби, а й виразом духовної турботи. У ХХ столітті, особливо після Другого Ватиканського собору, простір, що відводиться гостям і паломникам, збільшився і став культурно-духовним центром. Основною рисою камальдолійскої гостинності є діалог. Протягом всього року монастир організовує ряд заходів: біблійні зустрічі, богословські конференції, екуменічні та міжрелігійні зустрічі, духовні вправи. Всі ці заходи проводяться в дусі діалогу з сучасною епохою.

Ченці приділяють особливу увагу молоді. Камальдолійский скит приймає і окремих паломників, які бажають провести кілька днів на самоті і молитві, беручи участь в спільнотній літургії.

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

Опубліковано у липні 2016 р.

Читайте також інші статті українською

Submit your article!